У 1848 р. в с. Білогородка при церкві було засновано парафіяльне училище, яке вважали одним із кращих у губернії. Навчали російською мовою. Основним предметом був Закон Божий. Заклад проіснував до 1907 р. Останнім учителем був Р. Кравченко, його помічником - А. Гребинський. На сільському сході було вирішено збудувати нову школу. Так у 1907 р. з'явилася земська школа. Це був двокласний освітній заклад, в якому мали можливість навчатися тільки діти заможних батьків. Викладали російською мовою. При школі були платні майстерні, де готували столярів, ковалів, слюсарів, бондарів, стельмахів. Працювало 8 учителів. Був клас художнього лозоплетіння. Із дореволюційних випускників школи відомий філолог Бернадський, який викладав у педагогічному інституті і створив граматику.
Першим директором школи був Ф. Ф. Ісай. При школі була невелика бібліотека, якою користувалися вчителі й окремі учні. Лише чотири жителі села передплачували газету «Южная копейка». У 1922 р. земську школу перереєстровано в початкову, а з 1924 р. вона - середня. Приходили діти із навколишніх сіл: Музич, Горенич, Ігнатівки, Луки, Милої, Бобриці, тому приміщення не могло вмістити усіх бажаючих навчатися. Довелося відкривати початкові школи в кількох місцях Білогородки.
1941 р. у приміщеннях шкільних майстерень та учительському житловому будинку розмістився поліцейський відділок. Сюди на допити й розправу звозили людей, котрих підозрювали у боротьбі проти фашистського режиму. Біля школи, в яру, їх розстрілювали.
6 листопада 1943 р. с. Білогородку було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Розпочалася відбудова села, і насамперед - школи. Навчання відновилося наприкінці листопада. У школі були учні різного віку; до 1-го класу ходили діти віком 8-11, до інших-16-17 років. Один учитель нерідко викладав різні предмети. У 1944 р. директором школи було призначено В. М. Вержбовського, прислали вчителів-предметників.
15 жовтня 1964 р. відкрили приміщення Білогородської середньої школи №1. Педагогічний колектив укомплектований учителями старої школи і доповнений новопризначеними. Кожен учень посадив своє дерево і доглядав його. У школі створено піонерську дружину, якій згодом присвоєно ім'я Ніни Сосніної. Піонери і комсомольці зібрали матеріал про родину Сосніних, про всіх членів Малинського підпілля.
У 1960-х роках велику увагу приділяли патріотичному вихованню учнів. Цьому сприяли зустрічі з односельцями, учасниками війни. У 1966 р. зустрілися з випускниками 1941 р., на зароблені учнями кошти відкрили меморіальну дошку з іменами випускників, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
З перших днів функціонування школа була однією з кращих у районі, тому визнана опорною. Тут був методичний центр для шкіл мікрорайону. За сумлінну працю багатьох учителів нагороджено значком «Відмінник народної освіти УРСР», директора школи В. С. Бубновського та вчителя хімії О. О. Гречка - орденом Трудового Червоного Прапора, Є. Д. Семенченко у 1973 р. присвоєно почесне звання Заслуженого вчителя УРСР.
У 1976-1986 рр. директором школи був Б. О. Зайчук. За час, коли він очолював школу, значно зміцніла навчально-матеріальна база, зріс авторитет закладу в районі та області. У школі відбувалися районні й обласні семінари для вчителів і директорів. Працював клуб інтернаціональної дружби, учні листувалися з дітьми зарубіжних країн. Червоні слідопити розшукували рідних та близьких воїнів, які обороняли с. Білогородку. Працювала виробнича бригада. Учні мали власне дослідне поле, результати своїх досліджень демонстрували на ВДНГ
У 1986-1999 рр. школу очолювали спершу Анатолій Григорович Линник, потім Володимир Васильович Гурнак. З 1999-2019 рр. педагогічний колектив очолював Мазур Микола Іванович.
За короткий період у школі було створено систему навчально-виховної роботи, що ґрунтувалася на концепції національного відродження. Історичні традиції, а також програму «Моя земля - земля батьків» покладено в основу виховної роботи.
Педагогічний колектив дає глибокі знання учням. Щороку чимало випускників закінчує школу із золотими і срібними медалями, вступає до вищих навчальних закладів. Учні школи є призерами районних та обласних олімпіад.
З 2019 року педколектив школи очолює Петровська Інна Віталіївна. У минулому учениця нашої школи. З перших днів роботи Інну Віталіївну турбують питання перспективного розвитку школи. Вона прагне створити необхідні умови для формування творчої особистості школяра. Велика увага приділяється і професійній майстерності вчителів.
Нині педагогічний колектив школи, підтримуючи авторитет навчального закладу, активно займається інноваційною та дослідно-експериментальною діяльністю, створює сприятливі умови для розвитку творчих здібностей дитини, працює над формуванням компетентнісно спрямованої особистості.